Ми пам’ятаємо гол Андрія Шевченка у ворота Філімонова, його «Золотий м’яч» і емоції 2006 року, коли збірна Блохіна дарувала перші великі перемоги.

Відкриття НСК «Олімпійський», наше рідне Євро, ніч на Трухановому, надії всієї країни після перемоги над збірною Швеції.

Далі Майдан і вибір власного шляху.

Бої на Грушевського, Харків і ніч на вулиці Римарській, перші добровольці на Софійській площі.

Війна.

2019 рік: звитяга над Португалією. Футбол у наших серцях знову створює простір надії.

24 лютого змінює все.

Новий виток історії. Ультраси й хулігани знову стали воїнами та командирами.

Ми маємо пам’ятати їхні обличчя і сказати вголос, що без цих людей не було б наших перемог.